субота, 28 серпня 2021 р.

Іван Франко – для найменших

"Життя − мені мало всміхалось, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце"

Іван Франко

   Цими днями ми святкуємо 165-ту річницю з дня народження славного сина України – Івана Яковича Франка.

Іван Якович щиро любив рідну землю. Україна, її природа та люди живуть у його віршах, оповіданнях, повістях.

У літературній спадщині Івана Франка помітне місце посідають казки для дітей. Письменник не просто переказує їх, а вводить деякі нові мотиви в стару основу, щоб скерувати увагу малих читачів та слухачів від казкових подій до життя, пробудити інтерес до реальних життєвих ситуацій, їхнього осмислення і розуміння.

З теплим сердечним почуттям, з батьківською любов'ю писав Великий Каменяр про дітей. Митець написав майже п’ятдесят казок, двадцять з них увійшли до збірки “Коли ще звірі говорили”. В основі сюжету цих творів лежать мотиви відомих казок народів світу.

З нагоди відзначення 165- річниці від дня народження Івана Яковича Франка Рахівська бібліотека-філія для дітей підготувала для діточок книжкову виставку з добіркою кращих творів митця.

Отож запрошуємо до перегляду та читання!

неділя, 22 серпня 2021 р.

З Днем Державного прапора та Днем незалежності України!


Колектив Рахівської дитячої бібліотеки щиро вітає всіх з 

Днем Державного прапора та 

30-ю річницею прийняття Акту проголошення незалежності України!

Хай ці свята об’єднають нас у спільних прагненнях творити добро, додасть сил і наснаги, принесе з собою гарний настрій і нові успіхи в усіх починаннях в ім’я соборної, незалежної та демократичної України.

Бажаємо вам здоров’я, нехай мрія про краще життя окриляє на нові звершення та добрі справи в ім’я майбутніх поколінь.

Читайте українське! Любіть Україну! Слава Україні!

субота, 21 серпня 2021 р.

У дитячій бібліотеці відзначили 30-ту річницю Незалежності України

    

    За роки Незалежності ми намагаємося відродити любов до рідної Батьківщини, мови, розвиваємо власну літературу, вчимося жити і мислити як справжні представники свого народу, сильні, життєлюбні та безстрашні українці. Коли ж це починати, як не з дитинства? Найщасливішого і найпрекраснішого віку в житті людини!
    Напередодні 30-ї річниці Незалежності України, до Рахівської бібліотеки-філії для дітей завітали наймолодші читачі – вихованці закладу дошкільної освіти №2 „Смерічка” з вихователем Марією Гололобовою та помічником вихователя Наталією Козурак. 
    Бібліотекарі підготували для діточок низку заходів: Марія Котлан влаштувала майстер-клас з виготовлення об’ємної аплікації - прапорців-сердечок, Любов Лазоряк – провела цікаву та змістовну екскурсію бібліотекою та провела вікторину „Моя країна – Україна!”, а завідувачка бібліотекою Єва Дідик презентувала діточкам підготовлену нею книжкову виставку-інсталяцію до 30-річчя Незалежності України та влаштувала флеш-моб „Ми діти твої – Україно!”. 

четвер, 12 серпня 2021 р.

І знову, Україно, в тебе свято!

 


    Є свята, які зіткані з добра і любові до нашої рідної України, які висловлюють  дух народу, символізують його минуле, сьогодення і майбутнє. До їх числа, безсумнівно, відноситься і День Незалежності України.

Зелені ліси, спів птахів, дзюрчання кришталевих гірських джерел  – це все наша Батьківщина    Україна… В одному цьому слові для нас бринить музика смутку і жалю. Україна – країна краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу й чорної зради, довгої віковічної боротьби за волю. 30 років Незалежності для історії – зовсім небагато. А як же довго наш народ ішов до цього свята!

Напередодні Дня Незалежності нашої держави, користувачі Рахівської бібліотеки для дітей, мають можливість ознайомитись з історією рідного краю, відвідати найтаємничіші місця нашої країни, пізнати надзвичайну красу природи, дізнатися про визначні історичні особистості, ознайомившись з літературою, представленою на виставці «Україна від давнини до сьогодення». Яскраві за оформленням та цікаві за змістом книги останніх років видання розкривають перед читачем історію нашого народу з періоду подій минулого до наших днів. 

Біля виставки, бібліотекарі провели екскурс в історію та нагадали дітям про державні символи нашої країни – Державний прапор України, Державний Герб і Державний Гімн, якими ми пишаємося.

Хай мир, спокій та щастя панують на нашій рідній землі. Ми маємо віру, надію і сподіваємося, що наші діти будуть берегти, любити і цінувати свою землю, вірно служити ідеалам миру і добра.

Велика і прекрасна наша Україна!  Вона має багате й славне минуле, ми пишаємося своєю державою і гордо звемось українцями.

четвер, 13 травня 2021 р.

«Веселкові барви дитячих фантазій» Конкурс малюнків


       Напередодні вшанування Дня Матері було проведено засідання гуртка «Цікава майстерня». Де,бібліотекар коротко ознайомила дітей з історією свята.

        День Матері відзначається у травні, бо це є місяць Пречистої Діви Марії. У травні, коли природа-мати одягає  землю у пишне, зелене вбрання, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері. В цього свята давня і цікава історія. Пов'язана вона з долею американки Анни Джервіс.  

      Дівчинка рано втратила найдорожчу у світі  людину - МАМУ. На її клопотання 1914 року Конгрес США встановив  новедержавне свято - День Матері. 

    1929-го року з ініціативи Союзу українок  започатковано цей  урочистий день на Галичині. Відтоді у другу неділю травня День Матері відзначається дуже широко. 

   Це   свято відрізняється  від Міжнародного жіночого дня 8 Березня, коли привітання приймають усі представниці жіночої статі, незалежно від того, чи є вони мамами.

  Учасники гуртка своїми силами намалювали малюнки до Дня матері і подарували їх для бібліотеки.А, бібліотекарем для матерів були подаровані грамоти з привітанням .







Бібліотекарка читальної зали дитячої бібліотеки   Марія Леспух

субота, 8 травня 2021 р.

«Величаємо тебе, мамо!» Година поезії

                                               

«Величаємо тебе, мамо!» 

Таких, як ти, немає більше в світі,

Ти лиш одна, матусенько, така,

Завжди весела , щира і привітна,

Красива, людна, молода й струнка.

Так залишайся, мила, ось такою,

Нехай роки кудись собі біжать,

Ти не залеж від них, будь молодою,

Вмій кожен день щасливо зустрічати!

З Днем матері, любі, ми Вас вітаємо,

Та щиро подякуємо мамам за все,

За ніжність, турботу, кохання безкрає,

За серце велике і золоте.

       Одне з найбільш душевних свят-день матері. Воно вже стоїть на порозі, а це означає, що сьогодні є у нас добрий привід привітати матусь зі святом, висловити їм свою прихильність, вдячність та повагу за недоспані ночі та велике серце.

      Наші любі й милі – ви найкращі у світі. Ви, ніби зорі та сонце, що освітлюють шлях дітей. неньки, для Вас ми просимо в долі міцного  здоров’я, нехай стелиться ніжна, щаслива доріжка, на якій Ви не зустрінете біди, грози, хай лише від радощів з’являються на прекрасних очах сльози. Нехай дні квітнуть яскравим світлом. Нехай щедра українська природа дарує міцне здоров’я на многії літа, а журба обминає дім, щоб Ваші невтомні руки ще довго обіймали нас своїми теплими руками. Бажаємо рідненькі, аби Ваша молодість ще довго квітла. Достатком хай оселя буде повна, нехай скликає онуків та дітей і до ста літ, щоб наші матері зустрічали на порозі гостей.

Низький уклін Вам, рідні матусі!

Здоров’я міцного з роси і води,

Нехай Ваші ніжні і лагідні руки

Тепло і любов нам дарують завжди!

Матусі, бабусі, усі матері!

Живіть довго на цім світі,

І будемо всі ми любов’ю зігріті.

Лагідна, рідненька, добра і проста,

Наша дорогенька, наша золота!

Спасибі матусю, що Ви нас навчили,

Спасибі рідненька, що життя дарували!

Хай серце ще довго в грудях палає,

А руки, мов крила, дітей пригортають.

Здоров’я міцного зичимо щиро,

Ласки від Бога, від дітей – тепла 

На многії  щасливії  літа.

    Поклонимося ненькам за їх ласку, за руки працьовиті, що ніколи спокою не знають, за підтримку.

Мама! Найдорожче слово в світі,

Де б не був ти, що б не робив,

Назавжди  вона твій шлях освітить

Ніжним серцем відданим тобі.

І сняться часто зорі голубі,

І мама на порозі біля хати.

За все, що маю, мамо, дякую тобі!

За все, що маю, і що буду мати!

   Мамо, ненько, матусю! Хай збудеться все, про що ти мрієш, хай   стежка яку ти в житті і нам прокладаєш! В цей урочистий  травневий день ми, твої діти, просимо ще й вибачення за всі наші витівки.

   Нехай твоє життя цвіте рясно, а здоров’я міцне залишається твоїм вірним супутником.

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами:

Від мами-літери й слово,

І зроблена разом обнова.

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами.

                          Зі святом Вас, милі, ніжні. Живіть довго і щасливо!


Бібліотекар філії М.В.Бронтерюк

пʼятниця, 7 травня 2021 р.

Година історії "Ніколи знову"


Ніхто не забутий,

на попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети

 на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять людей,

І живуть матері,

Доти й сини,

що спіткнулись об кулі, живуть…

       Все далі й далі відходять у минуле роки Великої Вітчизняної війни , але ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто, не задумуючись віддав своє життя захищаючи свій отчий край. На світанку 22 червня 1941 року всі по-справжньому збагнули значення чорного слова «війна». Впали перші фашистські бомби на мирні оселі. Чорні крила війни  закрили чисте небо. Котилася війна рідною землею, залишаючи пожарища. Страшною й кривавою була вона, найжорстокішою в усій історії людства. Втягнувши у свій кривавий вир майже всі народи світу, вона принесла на нашу землю нечувані руїни, знищила неоціненні скарби, які людство нагромадило впродовж тисячоліть, дощенту зруйнувала сотні тисяч міст і шкіл і коштувала людству понад п’ятдесят мільйонів жертв-воїнів, жінок, старих і дітей. 

     Немає такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не пролилася кров воїнів, де б не проявився їхня могутність і відвага, адже кожен знав : він-не загарбник, він захисник. Війна залишила за собою жахливі сліди. 1418 днів і ночей йшли відважні воїни дорогами війни не оглядаючись назад. А за плечима залишалися перетворені в руїни  тисячі міст і сіл. Йшли, не шкодуючи себе, щоб перемогти.

     Яку потрібно мати мужність, силу волі й сміливість, щоб закрити своїм тілом ворожу амбразуру, знаючи, що ти врятуєш життя однополчан? Чи вибухнути разом із літаком на фашистських складах, щоб їхні танки, літаки, боєприпаси не досягли нашої території. Чи мати мужність , як юні герої, ще зовсім діти , не видати під жорстокими тортурами гітлерівців інформацію про товаришів, закрити своїми грудьми бійця, шпигувати, добуваючи корисні відомості, рятувати й переховувати поранених, підривати залізниці, розклеювати листівки, не боячись гніву німців. 

       Особливо вражає сила почуттів, мужність солдатських вдів. Хочеться попросити ще раз вибачення за посивіле за одну ніч волосся, за виплакані очі. Якби вітром зірвало вдовині хустки з голів матерів і дружин, закрили б вони небо чорними скорботними птахами. Паморозь лягла на їхні скроні, роки поорали зморшками обличчя, але душі залишилися молодими. І вони свято бережуть у серцях пам'ять про чоловіків, синів і дочок.

   Але є один день, який ніколи не буде стертий із пам'яті нашого народу. Це 9 травня 1945 року – дата, яка проголосила визволення нашої рідної землі від фашистських загарбників і перемогу людства над злом війни. Сьогодні відзначаємо 76 річницю відтоді, коли над Україною знову зійшло сонце миру. За цим коротким і страшним словом-згарища, запеклі бої, зруйновані міста і села, зриті бомбами квітучі сади і поля, сльози матерів і дітей. наша країна втратила у цьому пеклі війни кожного другого свого громадянина….

           Імена всіх полеглих воїнів, які загинули в боротьбі за визволення нашої Батьківщини, навіки занесені в списки «Книга пам'яті». Давайте схилимо голови перед тими, хто   віддав своє життя, відійшовши в безсмертя. Вічна їм слава.

         Рани війни болять у нас всіх. І сьогодні ще лунають постріли і вибухи. Скільки життів покладено в Афганістані, Придністров’ї, Чечні, Югославії…  І хочеться звернутися до людей такими словами:

Убийте війну,

Проклянете війну, люди Землі!

      Що було б, якби нас повернути в ті грізні роки? Я не знаю… Але щиро вірю, що ми зробили б усе щоб зберегти найдорожче-мир, людяність і національну гідність. Але наше покоління і майбутнє теж будуть старатися робити все, щоб ніколи не повторилося жахіття війни минулого сторіччя.