Місто Рахів – адміністративний центр Рахівського району Закарпатської області. Знаходиться на висоті 430 метрів над рівнем моря в гірській котловині,в самому серці Українських Карпат. Займає стратегічне місце на українсько-румунському кордоні. Тут перехрещуються торгові шляхи з Галичини та Буковини до Угорщини і Румунії,Словаччини і Чехії,а також інших країн Центральної Європи . Має пряме автомобільне та залізничне сполучення з ними та найбільшими містами західної України.
Рахівщина володіє
справжнім екологічним феноменом та надзвичайно потужними природно-ресурсним
потенціалом. Тут знаходяться найвища вершина України – гора Говерла і всі шість
найвищих вершин Українських Карпат,що перевищують 2000 метрів над рівнем моря.
Близько 68% території району вкривають високопродуктивні ліси.
Неподалік Рахова на
автошляху до Ужгорода,на березі річки Тиса стоять стелла і геодезичний знак,що
символізують географічний центр Європи.
Клімат у Рахові
помірно континентальний. Тут переважають вітри західного і південно-західного
напрямку. Із збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря
знижується,а кількість опадів зростає.
На Рахівщині бере
початок одна з найбільших проток Дунаю – ріка Тиса.
Завдяки географічному
розташуванню та унікальній природі Рахів здавна здобув славу
«гуцульського Парижа».
Сьогодні це місто
відоме,як один з найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів України,з
достатньо розвинутою індустрією відпочинку. Гори,що оточують Рахів
характеризуються великою різноманітністю рослинності і флори. Тут
найвиразніша в Українських Карпатах висотна поясність:передгірні дубові
ліси,гірські широколистяні,мішані та хвойні ліси,субальпійський та альпійський
пояси. Ліси є панівним типом
рослинності. Основні лісоутворюючі породи:смерека, ялиця, бук, дуб, граб, ясен, клен. Ростуть також береза,вільха,тополя. Чисті бучини мають обмежене
поширення і приурочені до південних схилів та більш плодючих до буроземних
грунтів.
У складі флори
нараховується ряд рідкісних видів. У лісовому поясі зустрічаються підсніжник,чемерник
червонуватий,лілія лісова,зозулині сльози серцелисті та ряд інших,а в
субальпійському та альпійському поясах – аконіт низький,анемона
нарцисоцвіта, тирличі весняний ,жовтий та крипчастий, сон білий, радіола рожева
тощо. В окремих місцях зберігся легендарний едельвейс – білотка альпійська.
Центральним ядром
фауни хребетних є види тайгового та альпійського комплексів. У високогір’ї на
висоті понад 1700 метрів зустрічаються тритон альпійський, снігова нориця та
альпійська тинівка, занесені до Червоної книги України. Тут поширений рідкісний
полонинський тетерук - особлива гірська раса виду. Характерними для
мішаних та хвойних лісів є трипалий дятел, жовтоголовий корольок, біловолий
дрізд, чорний дятел,довгохвоста сова, звичайний шишкар, карпатський підвид глухаря, рись, карпатський
підвид медведя тощо. Тут відмічено татранську норицю, ареал якої,як донедавна
вважалося,не виходив за межі високих Татр. Із земноводних зустрічаються
тритон карпатський, жаба трав’яна та кумка гірська, з плазунів –
гадюка, мідянка, ящірки прудка та живородна. Мешканці широколистяних лісів
представлені чорним дроздом, середнім,біло спинним та сивим
дятлами, мухоловкою-білошийкою, костогризом, голубом-синяком, ліщиновим
вовчком, кабаном,саламандрою. З хижих ссавців характерними є лисиця і куниця лісова,зрідка
зустрічаються лісовий кіт та борсук. Добре почувається в лісовому поясі олень
благородний, козуля, лісова куниця, канюк, повзик – види,які поширені у всіх
Карпатах.
З рідкісних тварин, занесених до Червоної книги України, відмічені
кутора мала, горностай, видра, норка європейська, пугач, чорний лелека тощо. У
найтепліших місцях зустрічається лісовий полоз,велика неотруйна змія,занесена
до Міжнародної червоної книги. Верхів’я Тиси та її притоків населяють мінога
угорська,форель,харіус,бебець-головач та інші види риб. Сюди на нерест заходить
«червонокнижний» лосось дунайський.
Немає коментарів:
Дописати коментар