«Збережемо первоцвіти» (еко – мандрівка)

   13 лютого   в дитячій бібліотеці відбулася еко-мандрівка "Збережемо первоцвіти". Мета якої Виховувати риси господаря, формувати бережливе ставлення до квітів, прищеплювати любов до природи. Серед дітей був оголошений конкурс малюнків "Збережемо перші квіти".
      Одна з кращих рис людського характеру – це любов до природи. Чи може бути щось красивішим за квітку, що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки? Чи може бути щось красивішим від пелюсток, що тягнуться до сонця, вкриті, мов намисто, краплинами роси?

      Кожної весни під лісовим покровом відбувається чудо. Зацвітають ранньоквітучі рослини.

      Підсніжник, проліска, конвалія “Яка краса!”.

   Та кажуть, що краса беззахисна. Можливо цьому причина, що заради скороминучої втіхи люди вигублюють цілі галявини тепер, вже рідкісних рослин? Та чи потрібна природі така “любов”, і чи єдиний це спосіб наблизитись до природи?

     Тож озернімося! Яка прекрасна наша земля! Скоро… весна і вже сама згадка про неї будить в серці світлу радість. Це свято відновлення і відродження природи.

Пролісок: І проліски, і травка,

І зелена муравка,

У кульбаба рясна,

І фіалочка ясна.

Сон-трава: Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З під листя виходять

Голівки підводять,

Од сну зимового,

До сонця ясного!

Підсніжник 1. Я перша зацвітаю,

Білим цвітом серед гаю,

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

Читець - 1 . В кінці травня, коли вся надземна частина рослини відмирає, невеличка, вкрита лусочками цибулинка залишається під землею й чекає наступної весни, щоб знову пробитися крізь сніговий покрив назустріч весняному сонцю.

Читець -2. Рідкісність цієї квітки можна пояснити природними умовами, а ще … нашою надмірною “любов’ю” до неї, так, як вона є об’єктом масового збирання. Десятки й сотні тисяч квіток нещадно зриваються на весняні букети, часто разом з квітками вириваються і цибулинки, що призводить до знищення рослин.

Читець - 3. Минуло не більше трьох десятиліть, і ось тепер, у місцевостях, де колись підсніжник вкривав землю “мереживною білою скатертиною його вже не побачиш. Сьогодні, підсніжник звичайний віднесено до категорії рідкісних рослин нашої флори. Зривання його квітів та використання цибулин заборонено. Квітку занесено до Червоної Книги України.

Перший раз цвіла— 

Жовтою була,

Як дозріла—побіліла, 

Схопилася, полетіла 

Знову десь рости 

Й жовто зацвісти 

(Кульбаба)

* * * 

Сонечко в травах зійшло, 

Усміхнулось, розцвіло, 

Потім стало біле-біле

І за вітром полетіло 

(Кульбаба)

* * * 

Квітка сонячна, красива,

Стане згодом сива-сива,

Вітерець її подмуха - 

Стане миттю сивим пухом.

(Кульбаба)

* * *

Я найперша зацвітаю 

Синім цвітом серед гаю, 

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку 

(Пролісок)

* * * 

Наче сонце, серединка,

Пелюстків біла хустинка.

Знає бджілка і мурашка,

Що звуть квіточку ...

(Ромашка)

* * *

Стоять в полі сестрички: 

Жовті очка, білі повічки 

(Ромашки)

* * * 

Стоять красуні на воді, 

Вінки в них білі й золоті 

(Лілеї)

* * * 

Одяглась у біле плаття,

Примостилась на лататті,

Задивилася у воду

На свою дівочу вроду.

(Лілея)

* * * 

Я дзвіночок,  а не дзвоню,

Замість звуків — запах роню 

(Дзвіночки)

* * * 

Квіточки маленькі —   

Суконьки синенькі.         

Радо сонечко вітають,     

Ніжним співом зустрічають. 

— Добрий день, комашки, 

І  жучки, й мурашки, 

З добрим ранком, коники, — 

Радо дзвонять...       

(Дзвоники)

* * * 

Блакитні оченята

Із жита виглядають.

Хоч квіточки ці люблять,

Та з поля виганяють.

(Волошки)

* * * 

У матінки – квіточки

Лиш блакитні діточки.

З жита виглядають,

Літечко вітають.

(Волошки)

* * *

Посадила в квітнику 

Квітку ніжну та струнку. 

Жовті ніжні пелюстки, 

Зеленесенькі листки. 

В квітнику у мене зріс 

Гордий красень... Це —

(Нарцис)

Бібліотекарі відділу обслуговування  Любов Лазоряк та Галина Ворохта