Бібліотека - духовна скарбниця людства
Книги – морська глибина…
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
І. Франко
Скільки у світі є цікавих книжок, мабуть і не полічити! Адже книгу у нас
шанують усі, бо вона, як ви знаєте, з давніх – давен була й залишається вірним
супутником людини. Книга дасть слушну пораду у скрутну годину, розповість нам,
що, де й коли було, є та буде. Дослідники стверджують, що найпершу книжкову
майстерню було відкрито на острові Бібл (за часів існування давньоєгипетської
цивілізації). Найдавнішу книгу, за урахуванням місця її виготовлення, було
названо Біблією. А приміщення, в яких збиралися та зберігалися книги, стали
називати бібліотеками. Саме слово «бібліотека – грецького походження, а перекладається «бібліо» - книга, «тека» -
зберігання. Отож це місце,де зберігаються книги. Бібліотека створюється не за один день і не за один рік.
Книжковий дім - бібліотека —
Це затишок думок святих,
«Бібліо» - звали книгу
греки.
Цю назву ми взяли від
них.
Тут зібрані думки
вчених,
І кожна книга –
відкриття.
Знання – для всіх людей
священне,
Без нього не бува
життя.
Книга нам несе
чудовий
Знань нелічений
запас.
Світ яскравий
кольоровий
Відкривається для
нас.
Все про що не
здогадався,
Навіть думати не
міг,
Чи не знав чи
сумнівався –
Дізнаємося ми з
книг.
У стародавні часи не було книжок, бо люди ще не вміли їх
робити. Але потреба записувати передавати іншим якість відомості, досвід,
знання, виникло у людей дуже давно. Тож «сторінками» найдавніших книжок ставали
стінки печер, каміння, сокири, вояцькі щити. Найпершим було мальоване
письмо. За допомогою наскельних
малюнків люди повідомляли про перебіг бою з ворогами, про кількість
убитих на полюванні тварин, про традиції. Згодом мальовані картинки
перетворилися на символи – так з’явилися перші літери. У колишній столиці Єгипту зберігається така кам’яна «книга», «сторінки» якої сягають у ширину 40 метрів.
Згодом винайшли перші абетки,
алфавіт почали писати на глиняних табличках, які сушили й випалювали на вогні. Ці
книги були важкими і незручними. Коли якийсь учений збирався у дорогу і брав із
собою дві – три такі книги, то йому потрібен був віз. Люди шукали, з чого
робити книги, щоб вони були дешеві й
прості.
Пройшло тисячу років, і в місті
Пергам (нині Бергам, Туреччина) був винайдений пергамент, виготовлений зі шкіри
тварин. Пергаментні сувої з тонкої козячої або телячої шкіри стали першими
рукописними книжками.
Весь світ – це загадка без краю,
Завжди в собі
секрет несе…
Це поки ти ще
не читаєш,
Пізніш
дізнаєшся про все.
Як краплин у Дніпрі,
Як зірок угорі,
Як листя на гіллі –
Стільки книг на землі!
У стародавньому Єгипті бібліотеки мали дуже гарні назви:
«Аптека душі», «Притулок мудрості», або «Будинок життя», але користуватися ними
могли тільки багаті знатні люди. Для простого люду вхід до бібліотек був закритий.
Папір почали виготовляти в Китаї
у ІІ ст.. і довго тримали у секреті рецепт його приготування. Писали книги від
руки і були дуже дорогі, одну книжку переписували іноді кілька років.
Друковані книги з’явились не зразу,
Писець переписував кожну фразу,
Очі сльозились,
не чув він руки
І все це тривало
роки і роки.
В самоті без підтримки – його доля така
Він нанизував рівно рядок до рядка.
Перепише нестомно лише пару книг,
І дивись – уже сивий чоловік.
Невблаганний час доніс до наших днів не так уже й багато
стародавніх книжок і свідчень того, що відбувалося з книгою на території нашої
країни. Напевно можна сказати, що книжка ще за часів Київської Русі перебувала
у великій пошані. Київський князь Володимир Святославович започаткував школи,
спеціальні майстерні, де переписували книги. А за часів князювання Ярослава
Мудрого у Києві при Софійському соборі була заснована перша бібліотека у
Київській Русі.
Як до живих джерел глибоких
Ми припадаємо
до книг,
Черпаємо снагу,
неспокій
Та нездоланну
правду з них.
Щастя – то читати вміти
Слів барвистих самоцвіти.
Мовою батьків, родини
І всієї України.
У ХІІІ ст.. в Європі навчилися виготовляти папір. У
середині ХV
ст.. у Німеччині запрацював перший у Європі друкарський верстат майстра Йоганна
Гутенберга. Відтоді друкарні почали з’являтися в різних містах і країнах. У
нашій країні перша друкарня з’явилась у
ХVІ ст..
Першодрукарем в Україні був Іван
Федоров. За своє життя він видрукував лише кілька книжок, серед яких є і перший
слов’янський «Буквар».
Отак з’явилися книги. Тепер книжка повсюди перебуває поруч із
нами. Вона – наш друг і порадник.
Ти можеш із другом своїм посваритися,
І, навіть,
образившись, тиждень мовчать,
А книжка не
сердиться, книжка не злиться,
Вона лиш добра
тебе буде навчать.
І сонце ясніше засвітить для тебе,
І небо засяє таке голубе!
Тобі подружитись із книжкою треба.
І книжка ніколи не зрадить тебе!
Нам мудрість книг дає бібліотека,
Книжок
завітних перші сторінки
Стрічають вас
барвистою веселкою,
Птахами линуть
в світ живі рядки.
Книга – порадник в дні смутку й біди.
Книга і в радощах поруч завжди.
В ній я находжу легенди народу,
Вірші й пісні про борців за свободу.
В ній таємниці далеких
зірок,
Про невідоме
багато думок.
Вчить вона
грамоти, вчить і лічби.
Книгу, всім
серцем ти полюби!
Мета: Показати
значення книги в житті людини; зробити книгу супутником життя, а не тільки
навчальних досягнень; формувати комунікативну компетентність, прищеплювати
любов до книги, навчати думати, виховувати потребу в читанні, культуру читання,
бережливе ставлення до книги.
Лазоряк Л.М.
Немає коментарів:
Дописати коментар