Бібліоскарбничка




                                              «Шпаргалка» молодого фахівця
                            (Методична консультація  з організації  роботи  книгозбірні)
 випуск №1

      Дане видання містить методичну консультацію по організації роботи публічної книгозбірні, яка містить різні  методи діяльності бібліотеки по задоволенню інформаційних потреб користувачів. "Шпаргалка" стане при нагоді нагоді новопризначеним бібліотекарям у професійній роботі, а також  для бібліотечних фахівців.

 Професія бібліотекаря унікальна сама по собі тим, що вона немає кордонів, які б можна було окреслити для неї. Праця бібліотекаря складна, відповідальна, різнопланова. Він своєю щоденною працею прокладає шлях у світ знань і мудрості, у світ людських душ і дитячих сердець.
    Зміст праці бібліотекаря не тільки зрозуміти свого користувача але й допомагати йому. А щоб допомагати професійно  потрібно багато знати і вміти. Бібліотекар повинен сам удосконалюватись. Він повинен знати не тільки художню літературу, а йти в ногу з часом, слідкувати за новинками, за досягненнями у науці і техніці. Для того щоб діяльність бібліотекаря була успішна необхідна спеціальна освіта.  Ці методичні матеріали стануть першим кроком на шляху професійної освіти. Вони допоможуть вам не тільки познайомитися з особливостями бібліотечної справи, але й допоможуть при організації роботи вашої бібліотеки. Тож бажаю вам успіхів!
   Бібліотека-інформаційний, культурний  заклад, який має у  своєму розпорядженні організований фонд документів і надає їх у тимчасове користування абонентам, а також надає інші бібліотечні послуги.
       Основні функції бібліотеки-інформаційна, культурна, освітня, дозвіллєва.
   Абонент бібліотеки – фізична  чи юридична особа яка зареєстрована у бібліотеці і є її постійним користувачем.
   Бібліотечна послуга-конкретний результат бібліотечного обслуговування, який задовільнює конкретну потребу користувача бібліотеки (видача документів, інформування про нові надходження, довідки, виставки, консультації, просвітницькі заходи.
     Документ – соціальна інформація, зафіксована на любому матеріальному носію з метою її збереження, розповсюдження та використання.
     Централізована бібліотечна система(ЦБС) - бібліотечне об’єднання, яке представляє собою цілісний заклад, який функціонує на основі спільного управління, єдиного штату фонду, організаційного і технологічного єднання. Так  ЦБС м. Рахова і Рахівського району (Рахівська  ЦБС) складається із центральної районної бібліотеки, районної дитячої бібліотеки та  бібліотек-філіалів.
    Центральна бібліотека-головний підрозділ ЦБС, яка керує бібліотеками-філіалами та забезпечує централізоване комплектування та обробку літератури, довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування на основі єдиного ДБА(довідково-бібліографічний апарат).
    Бібліотека-філія-структурний підрозділ, який працює під керівництвом центральної бібліотеки.
                    І.  Законодавчі та нормативно-правові акти з питань бібліотечної діяльності  Закон «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27.01.1995р. №32/95-ВР (зі змінами та доповненнями);
   Положення про бібліотеку , правила користування бібліотекою, посадова інструкція завідувача бібліотеки.
   Інструкція з обліку документів, що знаходяться в бібліотечних фондах (Наказ Міністерства культури і туризму України від 03.04.2007р. №22).
ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис Загальні вимоги та правила складання» та ДСТУ ГОСТ 7.80.2007 «Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання»
ІІ. Завдання та пріоритетні напрями діяльності ї бібліотеки в сучасних умовах
У сучасних умовах завданнями та пріоритетними напрями діяльності
(____________)  бібліотеки є:
виховування у школярів інформаційної культури, культури читання;
бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів
сприяння за допомогою різних форм і методів бібліотечної роботи самоосвіті, забезпечення їх літературою для задоволення їхніх освітніх і культурних потреб;
піднесення бібліотечної справи на якісно новий рівень;
збереження, книжкового фонду.
ІІ. Технологія роботи бібліотеки
3.1. Формування бібліотечного фонду
      Якісне формування фонду бібліотеки істотно впливає на ефективну діяльність бібліотеки і є запорукою високого рівня забезпечення інформаційних потреб користувачів різних вікових категорій
       Формування бібліотечного фонду включає такі процеси:
     моделювання фонду; комплектування фонду; облік документів опрацювання документів; розміщення у фондосховищі; зберігання фонду;
виключення з фонду документів, які втратили інформаційну цінність.
Моделювання фонду. Моделювання дозволяє створити образ фонду та виявити найбільш раціональний спосіб  його формування.
        Існує декілька типів моделей бібліотечного фонду. Найбільш розповсюджена тематико-типологічна модель, яка може бути представлена у вигляді тематико-типологічного плану комплектування (ТТПК). Додатком до ТТПК є список періодичних видань.
        У ТТПК повинні бути закріплені основні рішення з питань відбору документів конкретної тематики, цільового і читацького призначення.  Процес створення ТТПК складається з декількох етапів:
підготовчий (аналіз стану фонду, використання та прийняття рішення про подальше комплектування); розробка ТТПК (визначення тематики комплектування,   визначення типів і  видів видань,
розрахунок необхідної кількості примірників, оформлення пояснювальної записки, обговорення моделі фонду на бібліотечній раді та затвердження).
                                Комплектування фонду
            Комплектування – це єдиний процес поповнення фонду документами, відповідно до потреб користувачів.
             Загальна методика комплектування бібліотечного фонду складається з ряду послідовних  операцій:вибір документів за бібліографічним посібником;
визначення джерел книгопостачання; замовлення документів;
включення замовлених документів до картотек поточного або ретроспективного комплектування; контроль за надходженням документів.
             Існує два види комплектуванняпоточне та ретроспективне (докомплектування):
поточне комплектування передбачає придбання нових документів, тобто тих, які вийшли у світ за 2 останніх роки /через видавництва, книгарні, передплатні агентства/.
             Особливість фонду бібліотеки - це комплектування і облік  документів:
           Докомплектування відбувається на основі аналізу невиконаних замовлень на літературу. Його мета – ліквідація прогалин у комплектуванні, які виникли з тих чи інших причин. Основні джерела докомплектування – книгарні, обмінно-резервні фонди інших бібліотек, благодійні фонди, доброчинні акції.
                                    

                                     Облік документів
          Облік документів, які надходять до бібліотечного фонду або вибувають з нього, повинен  бути повним, своєчасним та оперативним.
           Обліку підлягають усі види документів, виготовлених на паперових та інших носіях інформації, які надійшли до бібліотеки.
        Облік документів включає такі послідовні процеси: приймання; штемпелювання; реєстрація; облік; вибуття; перевірка наявності документів.
                                          Види  обліку:
1) сумарний облік – це облік документів що надійшли до бібліотеки або вибули з неї згідно з одним супровідним документом (накладна, рахунок-фактура, акт та ін.). Журнальні та газетні видання заносяться на підставі річного підсумкового акта-приймання-здавання видань (без зазначення ціни).
         Документи, що не підлягають запису до інвентарної книги (аркушеві видання, буклети, карткові видання, плакати, поштові картки) обліковуються в Зошиті обліку документів тимчасового  зберігання та у «Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду».
         Аудіовізуальні документи, електронні видання обліковуються за правилами обліку книг.
         Основними одиницями обліку всіх видів документів (крім газет), є примірник і назва.
         Основними одиницями обліку газет є - річний комплект газети та її назва (незалежно від зміни назви видання).
          Сумарний облік здійснюється в «Книзі сумарного обліку бібліотечного фонду», яка складається з трьох частин:
частина І – надходження до фонду;
частина ІІ – вибуття з фонду;
частина ІІІ – підсумки руху бібліотечного фонду.
      Підсумки руху бібліотечного фонду підлягають щорічному звірянню з бухгалтерією.
2) індивідуальний облік документів – це реєстрація кожного документу, яке надходить до бібліотеки (крім аркушевих, карткових видань, буклетів, плакатів, поштових карток). Однією з форм індивідуального обліку є інвентарна книга.
           До інвентарної книги записуються лише ті видання, вартість яких приймається на баланс бібліотеки. Кожний примірник, що підлягає індивідуальному обліку, отримує інвентарний номер, який закріплюється за документом на весь період його перебування у фонді бібліотеки. Інвентарний номер проставляється на титульній сторінці або на звороті та на 17-й сторінці.
           Індивідуальний облік аудіовізуальних документів та електронних видань відбувається в окремій інвентарній книзі «Аудіовізуальні документи й електронні видання», періодичних видань в «Реєстраційній картотеці періодичних видань».
            В облікових документах забороняється підчищення та заклеювання помилкових записів.
              Помилкові записи закреслюються. Вище над закресленим робиться правильний запис. У примітках підтверджується вірність нового запису за формою: «Виправленому вірити», дата, підпис завідувача бібліотеки або особи, відповідальної за ведення облікової документації.
            Зміни, що вносяться до облікових документів, здійснюються з дозволу керівництва, якому підпорядкована бібліотека, і документально оформлюються за розпорядженням, службовою запискою тощо. Переписування інвентарних книг та переінвентаризація (зміна інвентарних номерів) бібліотечного фонду не дозволяється.
              Документація, за якою здійснюється облік, підлягає зберіганню як документ суворої звітності.
                      Терміни зберігання облікових документів:
Книга сумарного обліку бібліотечного фондує (постійно);
Інвентарні книги (постійно);
Супровідні документи (5 років після перевірки фонду);
Акти на документи, отримані без супровідного документу (5 років);
Зошити(журнал) обліку документів, прийнятих від користувачів замість загублени(постійно);
Акти на списання документів, акти перевірки бібліотечного фонду(постійно).
                 3.2.     Зберігання документів у бібліотечному фонді.
                  Забезпечення довготривалого зберігання бібліотечного     
               фонду – одне з важливих завдань бібліотеки і   
              здійснюються відповідно до наступних правил:
дотримання режиму зберігання документів основного фонду (ізольоване сухе приміщення,  що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та нормативам розміщення документів, наявність протипожежних засобів);
розстановка бібліотечного фонду за систематично-абетковим порядком згідно з шифром документа; зліва направо у межах одного стелажа, а на стелажі – зверху вниз. за зберігання книжкових фондів відповідають, завідувач бібліотеки, всі бібліотечні працівники, які мають доступ до документів;
користувачі у разі втрати (пошкодження) книг або інших документів зобов’язані замінити їх аналогічним або рівноцінними(за згодою бібліотекаря) або відшкодувати їх ринкову  вартість у розмірах, установлених правилами користування бібліотекою;
за втрату і пошкодження книг та інших документів з фонду неповнолітніми читачами  відповідають їхні батьки (опікуни);
своєчасне виявлення і списання документів з фонду бібліотеки (застарілих за змістом та зношених видань, загублених читачами);
проведення санітарного дня (один раз на місяць).
                           3.3. Перевірка бібліотечного фонду.
                 Однією з умов зберігання бібліотечного фонду є його перевірка. Перевірка – це звіряння кожної одиниці зберігання з обліковими документами для встановлення у фонді фактичної наявності документів.
              Перевірку здійснюють за наказом директора. У наказі слід указати причину, засоби і терміни її проведення, визначити склад комісії. До складу комісії входять його заступник, завідувач бібліотеки, бібліотекар, працівник бухгалтерії. Комісія організовує роботу з перевірки бібліотечного фонду, складає акт перевірки, а в разі  передачі фонду від відповідальної особи іншій – акт приймання-передачі.
                 Бібліотечний фонд перевіряють згідно з планом роботи бібліотеки у такі терміни:
  фонди бібліотек обсягом до 100 тис. облікових одиниць –  
     один раз на 5 років;
фонди бібліотек обсягом від 100 тис. до 200 тис. облікових   
     одиниць – один раз на 7 років.
                   Позапланову перевірку здійснюють:
у разі зміни матеріальної особи;
за надзвичайних обставин /стихійні лиха тощо/;
у разі незадовільного стану обліку бібліотечних фондів;
під час виявлення фактів крадіжок, зловживань;
під час реорганізації або ліквідації бібліотеки. Методика перевірки:
       фонди обсягом до 10 тис. видань перевіряються безпосередньо звіркою видань з інвентарними книгами;
        фонди обсягом понад 10 тис. видань перевіряються за допомогою контрольних талонів, на яких позначають автора, назву книги, місце і рік видання;
підводяться підсумки перевірки (складається акт перевірки фонду у двох примірниках (один примірник передається до бухгалтерії), складається акт до списку книг, на які немає відміток у інвентарній книзі про наявність їх у фонді, видається наказ про результати перевірки, усуваються недоліки)
                         3.4.Опрацювання документів.
             Усі документи, що надійшли до фонду бібліотеки обов’язково підлягають каталогізації та технічному оброблянню. каталогізація – систематизація документів /визначення класифікаційного індексу твору друку відповідно до таблиць бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК)/, складання бібліографічного опису документу за принципом складання опису: під індивідуальним автором, під колективним автором, під назвою; технічне обробляння – штемпелювання, проставляння інвентарного номеру, поличного шифру та інше.
                     3.5.Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки (організація, ведення та редагування каталогів і картотек)
          Необхідною умовою успішної роботи бібліотеки з усіма категоріями читачів є добре організований довідково-бібліографічний апарат (ДБА).
Складовою частиною ДБА є система каталогів і картотек:
абетковий каталог (АК);
систематичний каталог (СК);
абетково-предметний покажчик (АПП);
картотеки – систематична картотека статей (СКС), тематичні картотеки, краєзнавча картотека, картотека нових надходжень, реєстраційна картотека періодичних видань.
          Для того, щоб каталоги та картотеки якісно виконували свої функції, треба своєчасно поповнювати їх новими надходженнями і звільняти від записів документів, які вибули.
         3.6. Бібліографічна та інформаційна робота бібліотеки  бібліотека здійснює інформаційну підтримку користувачів, виховує інформаційну культуру.
              Основними напрямами бібліографічної діяльності 
                              бібліотеки є
створення ДБА (довідково-бібліографічного апарату);
підготовка у бібліотеці бібліографічних посібників;
організація бібліографічного обслуговування, яке включає такі процеси:
1) Довідково-бібліографічне обслуговування (виконання  різноманітних бібліографічних довідок):
Тематичних (запити з конкретної теми);
Фактографічних (статистичного, хронологічного характеру);
Адресних (про наявність у бібліотеці конкретного видання);
Уточнення бібліографічних відомостей (уточнення відомостей про відсутні або невірно зазначені елементи бібліографічного опису)
2)    Бібліографічне інформування (інформаційна робота) проводиться за двома напрямами:
інформування читачів;
 інформування ОДЧ.
                  Для бібліографічного інформування використовуються  
                     індивідуальні, групові та масові форми роботи:
індивідуальне бібліографічне інформування здійснюється для: різних вікових категорій користувачів, дітей «групи ризику», вчителів;
групове бібліографічне інформування здійснюється для представників органів самоврядування , адміністрацію школи, лікарні та ін..
масова форма інформування – це інформування всіх читачів бібліотеки про нові надходження, проведення бібліографічних оглядів, днів інформацій.
3) рекомендаційно-бібліографічне обслуговування передбачає створення та використання рекомендаційних та інформаційних списків літератури, бюлетенів, анотованих покажчиків.
       Групування літератури в рекомендаційному списку може бути тематичним, проблемнотематичним, за абеткою авторів і назв книг, за жанрами літератури (хронологічне, формальне, за типами і видами літератури).
4) формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної культури - важливий напрям бібліографічної діяльності, який здійснюється бібліотекарями і вчителями за програмою під час засідання  гуртків, клубів за читацьким призначенням та на різноманітних масових заходах (бесідах, лекціях, вікторинах, конкурсах тощо).
                 3.7. Бібліотечне обслуговування користувачів.
         Організацію обслуговування читачів регламентують правила користування бібліотекою, які затверджує директор ЦБС. Режим роботи бібліотеки має передбачати найбільш зручний для користувачів час. Бібліотека  обслуговує населення свого мікрорайону . Запис до бібліотеки здійснюється  при наявності документів, дорослі користувачі та юнацтво при записі повинні пред’явити  паспорт, діти записуються при пред’явленні документів одного з батьків чи опікунів, або за списком класних керівників чи класоводів, які ведуть контроль за поверненням книг дітьми.
        Під час запису заповнюється читацький формуляр.      
    Формуляр – це документ, що підтверджує факт і дату видачі користувачеві документів та їх прийому бібліотечним працівником. До читацького формуляру вносять відомості про літературу, вказуючи:
дату видачі, інвентарний номер, відділ, прізвище автора і заголовок видання.     
         Користувачі  розписуються за кожний примірник; від учнів 1-4 класів підпис не вимагається. Користувач, який не здав документи після попередження, бібліотекою не обслуговується до їх повернення.
      Бібліотекар  повинен систематично слідкувати за вчасним поверненням документів, щоб не було боржників (тобто вести роботу по ліквідації заборгованості) проводити роботу щодо збереження фонду.
         На абонементі забезпечується видача документів для користування ними поза межами бібліотеки на визначених умовах. Документи видаються на такий термін:
для 1-4класів – на 15 днів;
 для 5-9 класів та інших категорій строком на 30 днів,
періодичні видання – на 5 днів у кількості 2 назв; 
кількість примірників книг, що видаються одночасно, не повинна перевищувати 5.
       Читальна зала – спеціально обладнане приміщення  для роботи з документами у стінах бібліотеки (енциклопедичними, довідковими, цінними і рідкісними виданнями) та одержаними за міжбібліотечним абонементом /МБА/.
       Облік роботи щодо обслуговування користувачів здійснюється у «Щоденнику роботи бібліотеки», який складається з 3-х частин:
1. Облік складу користувачів і відвідувань;
2. Облік видачі документів;
3. облік інформаційної роботи;
4.Облік масової роботи.
     Одиницею обліку відвідувань є прихід користувача до бібліотеки з метою отримання і повернення документів, продовження часу користування ними, читання, роботи з довідково-бібліографічним апаратом, отримання бібліографічної довідки тощо.
      Одиницею обліку видачі документів є примірник. Облік видачі проводять за кількістю виданих документів, зареєстрованих у формулярі, а також у бланку-замовлені МБА. Під час видачі журналів, газет й інших документів, що зберігається у підшивках, підрахунок видачі проводять за кількістю примірників, отриманих користувачем відповідно до його запитів.
      Одиницею обліку масової роботи є захід (виставка, бібліографічний огляд, читацька конференція, усний журнал, диспут тощо).
                         3.8. Культурно-просвітницька робота.
    Згідно з «Положенням про бібліотеку» однією з основних функцій  бібліотеки є популяризація літератури за допомогою культурно-просвітницьких заходів. Під час проведення культурно-просвітницьких заходів бібліотекою використовуються наочні (книжкові виставки, плакати, альбоми тощо) та рекомендаційні (огляди, обговорення, конференції, дискусії, усні журнали тощо) форми роботи. У своїй роботі бібліотекар має використовувати інноваційні форми і методи роботи з впроваджуванням новітніх комп’ютерних технологій.
                         3.9. Планування роботи бібліотеки.
    Бібліотека  є структурним підрозділом ЦБС і план її роботи є складовою частиною плану. Під час складання плану враховується кількість робочого часу за рік, кількість працівників у бібліотеці, просвітницькі заходи, творчі акції.   
     Обов’язковою умовою ефективного планування роботи бібліотеки є аналіз показників за минулий рік, визначення завдання та зміст роботи бібліотеки на поточний навчальний рік, планування масової роботи, враховуючи знаменні й пам’ятні дати, рекламну діяльність бібліотеки та оформлення інформаційних стендів, куточків тощо
                               3.10. Звіт про роботу бібліотеки
        У кінці звітного  року завідувач бібліотеки складає звіт про роботу бібліотеки.    
    Звіт складається з двох частин: інформаційно-текстовий і статистичний.
У інформаційно-текстовій частині вміщуються відомості про проведення масових заходів з популяризації літератури, впровадження інноваційних форм і методів роботи, та аналіз основних показників роботи:
·         обертаністі книжкового фонду = книговидача за рік : фонд;
·         відвідуваності = кількість відвідувань : кількість користувачів;
·         книгозабезпеченость = фонд : кількість користувачів;
·         читаність = книговидача за рік : кількість користувачів.
         У статистичній частині необхідно показати кількісну характеристику всіх технологічних процесів. Річний звіт і план роботи бібліотеки затверджується сільським головою. Проводити звіт перед населенням.
                           3.11. Підвищення кваліфікації бібліотекарів
     Бібліотекарю  необхідно володіти інформаційною культурою, бути обізнаним з методикою її викладання, дотримуватися етики бібліотечного працівника. Він повинен підвищувати і вдосконалювати свій професійний рівень, займатися самоосвітою, брати участь у: фахових семінарах , тренінгах, днях фахівця, курсах підвищення кваліфікації тощо.
Використані  джерела:
·         Бібліотечна статистика. Міждержавний стандарт ГОСТ 7.20-200 Система стандартів з інформації бібліотечної та видавничої справи : [ Електронний ресурс] – Режим доступу:htt://ua.convdocs.org/docs/index-46960/html. вільний(дата звернення 20.12.2015).- Мова укр.- назва з екрана. Василенко О. Бібліотечна статистика в Україні:досвід і перспективи реформування (1992-2003)/ О.Василенко. // Бібліотечний вісник:  наук. – теорем. Та практ.журн./ Нац. б-ка України ім.. Вернадського НАН України. – Київ, 1993 – 2005. - №1. – С.6 – 13.
·         Организация работы централизованной библиотечной системы: ин- струкции и учетные формы / под ред.. Р.З.Зотовой. – 2-е узд., испр., доп. – М., 1985. – 192 с.
·         Митрофанова, С.В. Облік бібліотечних фондів - 2005: Практ. посібник [Текст] / С.В. Митрофанова. - М.: Міжрегіон. центр бібл. співробітництва, 2005. - 160 с. 
·         Сапрыкин, Г. Показатели эффективности работы библиотеки: сравнительный анализ/ Г.Сапрыкин. // Біблфотечний форум України : Інформаційний журнал. Заснований у 2003 р. – Донецьк. – 2005 г. №2. – С.5 – 7.
·         Справочник библиотекаря/науч. ред.  А.Н.Ванеев, В.А.Минкина. – 3 изд., перераб., и доп. – СПб .: Профессия, 2006. – 496 с.
                  Рекомендована література
·         Планування  роботи шкільної бібліотеки [Текст]// Шкільна бібліотека. – 2008. – №9. – С.56-61.
·        Методичні рекомендації зі складання плану роботи [Текст]/ уклад. О.М. Горячева // Шкільний бібліотекар. – 2011. - №1. – С. 19-23.

                          
                       
     
  ВИСТАВКОВА РОБОТА - ЗАПОРУКА УСПІХУ БІБЛІОТЕКИ
                              Методико-бібліографічні  матеріали
       Книжкова виставка-традиційна форма масової роботи з користувачами, найпопулярніша і актуальна, орієнтована з мінімальними тимчасовими витратами на інформування користувачів про зміст бібліотечних фондів, про нові надходження, популяризацію і рекламу кращих документів, розкриття їх змісту. Виставкова робота існує досить тривалий час, відтоді склалася певна система традицій у цій галузі, обумовлена соціальною місією бібліотеки: зберігати, поширювати, формувати, розвивати.
    Книжкова виставка-комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів розташованих таким чином, щоб викликати увагу користувачів, зацікавити чи задовольнити існуючий інтерес. «Дитина мислить формами, звуками, відчуттями взагалі » - писав К. Ушинський, закликаючи враховувати у спілкуванні з дітьми особливості дитячого мислення і сприйняття. Виставка, як форма бібліотечної роботи, наочна. Вона здатна найкраще вирішувати не тільки інформаційну функцію, а забезпечувати в комплексі досягнення діяльності бібліотеки.


  Виставка здатна розвивати і виховувати дитину-користувача в процесі образного діалогу. Спеціалісти у бібліотечній галузі пропонують виставки класифікувати за наступними ознаками:
за статусом – універсальні, галузеві, тематичні, персональні;
за цільовим призначенням – на допомогу в навчанні, для підвищення загальноосвітнього і загальнокультурного рівня;
з часу публікації і надходженню в бібліотеку представлених на них матеріалів нових надходжень, за різні роки, «забутих видань»;
за місцем експонування – організація в бібліотеці або по за межами бібліотеки; за строком функціонування  - постійні, довгострокові, короткочасні; за повнотою розкриття фонду – наочні, поличні;
за видами видань – книжкові, періодичні, комплексні (декілька видів видань одночасно,нових носіїв інформації (СD-ROM, відеокасети, диски);
за конструктивними особливостями - вітражі, виставки-«розкладки» на столах, пересувні, внутрішньо стелажні, внутрішньо поличні), але творчість та фантазія бібліотекарів безграничні і на даний час діє багато виставок, які не вписуються в цю схему.
  Виникненню інтересу сприяє розташування виставки, стиль, художнє оформлення, технічне оснащення і використання нових конструктивних матеріалів. Безпосередньо у дітей викликає увагу виразний заголовок, яскраві ілюстрації, включення в експозицію виставки художніх виробів.
                      Оформлення книжкових виставок
      Головна мета виставкової діяльності публічних бібліотек – розкриття фонду. Завдання яке стоїть  перед бібліотеками-просування читання, полегшення пошуку необхідної інформації, привернення уваги до тієї чи іншої проблеми. Виставкова робота-діяльність з організації виставок, що включає в себе планування, розробку, оформлення, проведення та підведення підсумків виставки. Існує  певний порядок розробки та оформлення  книжкової виставки, який складається з наступних етапів:
Вибір теми
Визначення цільового та читацького призначення
Виявлення та підбір документів
Підбір допоміжних матеріалів
Розробка структури книжкової виставки
Оформлення книжкової виставки
Аналіз ефективності книжкової виставки.
    Робота над майбутньою виставкою починається з ретельно продуманого вибору теми, яка повинна відповідати двом вимогам. Про перший зазвичай пам'ятають усі – тема повинна бути актуальною і цікавою для користувача. Про другу вимогу – тему необхідно конкретизувати, але часто на жаль забувається. Наприклад, як ви уявляєте книжкову виставку на тему «Життя і творчість письменника?» величезну виставку-перегляд з декількох десятків видань? Або півтора десятка випадково відібраних книг? Важко уявити, що така виставка зацікавить читача. Краще вибрати в якості теми для виставки певний період життя поета чи письменника, або певний жанр, або тему  творчості, або маловідомі сторінки життя. Крім теми, потрібно продумати добре і читацький адрес майбутньої виставки. Для кого ви її оформляєте – для підлітків, для юнацтва чи для інших категорій читачів? Від цього залежатимуть усі наступні етапи роботи над виставкою, починаючи від відбору документів і закінчуючи рекламою. 
   Слід визначити основні  аспекти проблеми, що представляють собою можливі розділи виставки. При цьому не можна  економити на витратах з вивчення змісту проблем  або нехтувати окремими процесами, інакше неминучі прорахунки відбір документів для виставки найкраще  зробити в два етапи. Спочатку по каталогах і картотеках,  використовуючи бібліографічні та методичні посібники, виявити всі документи, які є в бібліотеці з даної теми – книги, статті з періодики.  Переглянути підібрані джерела і вибрати ті, які відповідають меті та читацькій адресі. Перевагу слід  віддати документам, що містять нову інформацію і мають привабливий вигляд. Після того, як документи відібрані , можна приступити  до підбору аксесуарів – додаткових засобів, що підсилюють вплив виставки. Вони можуть бути: знакові (різні символи, символьні зображення), предметні (натуральні предмети, деталі, моделі, макети, муляжі…), знакові і предметні у поєднанні з художніми (картини, колажі, плакати, ілюстрації, фотографії).
   Існує ряд вимог до заголовку бібліотечної виставки: обсяг заголовка не перевищує 5 слів. Віршовані цитати необхідно вибирати короткі або при необхідності «обрізати» їх. Тема виставки  опосередковано відображає цільове та читацьке призначення виставки. Так виставку літератури до випускних шкільних  і вступних вузівських іспитів можна назвати  «Шпаргалка до іспиту», а експозиція до ювілеїв письменників-казкарів може носити заголовок «Казковий день народження». Оригінальність заголовка, відсутність запозичень, власна фантазія автора виставки дозволяють найбільш повно відобразити і життєву позицію бібліотекаря, його бачення проблеми, якій присвячена виставка. Мова бібліотечної виставки передбачає певну послідовність викладу: 1-й розділ носить настановний характер-він пояснює наступні розділи. В оформленні виставки важливі три  основні моменти:
Технічне оснащення (вітрини, столи, стелажі)
Компоновка матеріалу (логічна). На першому місці матеріал, що охоплює все питання в цілому, далі зачіпають окремі сторони питання.
Оформлення текстів і матеріалу.
 Вимоги при оформленні виставки (для книг однакових за змістом) – правильне розташування матеріалів за форматом, кольором, графічному рішенню (з малюнком і без малюнка), по загальному тону палітурки. Якщо дві книги в темних, три у світлих- виставка буде розпадатися на частини, світлу і темну, краще чергувати по кольору.
  При підборі текстів слід використовувати твори видатних державо творців, державних документів, статті з періодики, вислови діячів, письменників, афоризмів. Тексти і цитати повинні бути закінчені по змісту, короткими і виразними, обов’язково вказувати джерело. Заголовки та цитати слід оформляти виразно та не традиційно використовуючи в різноманітних сполученнях форму  звитків, овалів, зображених розгорнутих книг.
    Принцип систематизації літератури, література може бути розставлена за темами, хронологія ми подій, логічно-від загального до часткового, за географічним поділом.
    Експонування періодичних видань журнали слід показувати на виставці розгорнутими на тій сторінці де починається стаття, яка рекомендується і прикріплюється картка, де зазначено рік, номер та сторінки на яких вона розміщена. (приклад: Жінка.-2014.-№5.-С.5-7.). якщо. Ви ставите закритий журнал, то до обкладинки прикріплюється картка з бібліографічним описом.
Ксерокопії з газет слід ставити так, щоб добре було видно заголовок статті яка рекомендується і прикріплюється картка з назвою газети, роком видання та датою виходу (приклад: Голос України.-2014.-5 лютого)
     Важливу роль відіграє колорит кольорів для оформлення назви, розділів, цитат. Найбільше поєднуються такі кольори: червоний, синій, жовтий і додаткові: зелений, помаранчевий, фіолетовий, які служать для виділення основних кольорів. Найвдаліше поєднуються:


Білий на синьому,
Білий на червоному,
Білий на зеленому,
Червоний, білий, синій,
Чорний з жовтим,
Чорний з помаранчевим,
Чорний із золотим,
Чорний із срібним.

                                        Облік ефективності виставки
    Ефективність виставкової діяльності  бібліотек багато в чому обумовлена чіткою читацькою адресою, актуальністю тематики бібліотечних виставок, неординарністю підходів до розкриття проблематики виставки, а також відбором літератури. Оцінка ефективності виставки зазвичай здійснюється шляхом підрахунку експонованих та виданих з виставки документів. У листі щоденного статистичного обліку і відповідно в «Щоденнику обліку роботи» відзначаються документи, взяті користувачами з виставки. Порівнявши кількість документів, представлених на виставці, і кількість виданих, можна робити висновок про її ефективність. Можна також обчислити так званий «коефіцієнт книжкової виставки». Для цього потрібно число книговидачі з виставки розділити на число документів. Представлених на виставці. Якщо ефективність низька, необхідно з’ясувати , чому виставка не користується популярністю серед користувачів. Для цього треба проаналізувати  всі етапи виставкової роботи, починаючи з вибору теми і закінчуючи рекламою. І визначити, де були допущені помилки. Високу ефективність також потрібно вивчати, щоб виявити причини успіху виставки у користувачів.
                        (Додаток №6 Паспорт виставки)
        В останні роки для вивчення ефективності  виставкової роботи широко використовуються методи опитування читачі: бесіди, інтерв’ю, анкетування тощо вони допоможуть виявити інтереси і потреби користувачів, і дозволять планувати виставкову роботу відповідно до  читацьких очікувань.
(Додаток №7 Анкета)
        При організації виставок постає питання про терміни їх експонування. Класичний підхід за часом дії можна виділити виставки постійні та епізодичні.
Постійні зберігають своє значення протягом тривалого терміну ,
Епізодичні  носять короткочасний характер. Термін дії не перевищує 20-25 днів. Разом з тим, аналіз практики роботи бібліотек показує , що єдиного методичного рішення не існує. Наприклад: виставки до знаменних дат організовуються як правило за десять днів, за тиждень до події з розрахунку на те, що матеріал може знадобитися тим,  хто готує бесіди, доповіді, реферати. Завершують експонування виставки при втраті до неї інтересу або коли основна література з виставки видана читачам.
   Виставки і тематичні полиці влаштовуються з метою, виділити із великої кількості літератури в бібліотеці найбільш важливу літературу, запропонувати її користувачам та  звернути увагу. Книги з виставки повинні видаватися користувачам.
В одній з своїх робіт  книгознавець В.І.Терешин висловив думку, що виставки на абонементі слід співвідносити з термінами видачі літератури додому. Як правило це 30 днів. Акуратні читачі мають можливість. Приходячи до бібліотеки. Кожен раз знайомитися з новими виставками.  Добре підготовлена виставка-це твір бібліотечного мистецтва. Плід наукових і творчих пошуків, результат натхненної роботи. Вона має сприяти формуванню позитивного іміджу бібліотеки. Виставка, як засіб доведення інформації до читача за формою буває досить різноманітною. В останні роки активізувався творчий  потенціал  бібліотечних фахівців, і завдячуючи їм з’явилися на світ нові види і форми бібліотечних виставок від А до Я. Експонуватись виставка має не більше 1-2 місяці.
    При оформленні виставки потрібно пам'ятати, що велика кількість виставлених книг розсіює увагу читача, а тим більше дитини.  У структуру виставки  закладений принцип від загального до приватного, від простого до складного. Головна вимога структура повинна сприяти розкриттю теми і акцентувати увагу на найбільш важливих проблемах. При цьому, як правило, один з розділів повинен носити краєзнавчий характер. Вибір заголовка для бібліотечної виставки  здійснюється  після того, як визначиться основна ідея і підібрана література. Попередній пошук цитат і назв розділів для планових виставок не доцільний, тому що в процесі підбору літератури може змінитися концепція  виставки, і заголовок перестане відповідати змісту. Наприклад: 
    У практиці найчастіше використовують назви, що відображають тематику або проблему виставки назва типу «Нові інформаційні технології в  навчальному процесі» відображена тематика, у заголовку «Нові інформаційні технології у бібліотечному обслуговуванні: дійсність і очікування» - наявність проблеми, у назві «Нові інформаційні технології можуть все?»- закладена полеміка.
Іноді в заголовок виноситься читацьке призначення: «На допомогу вчителю, вихователю…», «Школярам про правовий статус», «На допомогу платнику податків».
     До числа основних видів виставок відносяться тематичні виставки і  нових надходженьТематичні виставки організовуються з актуальних проблем суспільного життя, культури, мистецтва.  («У світі казок», «Дитяча Українська книга», «Легенди і міфи рідного краю», «В книгах історія мого народу», «Конституція у моєму житті», «Дивовижний світ природи», «Планета і життя»).
   Доцільно до виставок створити рекомендаційні списки літератури: «За сторінками твого підручника», «Компютер –дітям», «Мандрівка у світ пригод». «Тії слави козацької повік не забудем!...» (Т.Г.Шевченко «Тарасова ніч»), «майструємо, фантазуємо», «Мій край-це серця рідна пристань», «З далеких мандрів повернувся», «Здоров будеш, все забудеш», «З тобою звикла я ділитись журбою» (до дня нар. Л.Українки). До дня рідної мови тем. виставки або полиці: »Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті»,»Віки творилась українська мова», «Століття мови-повноводні ріки». Виставка книг експонується протягом певного часу, і передбачає відбір літератури за певною темою, цитат, ілюстрацій. Примірні назви виставок: «Джерела народної мудрості», «Зламана доля та незламана воля» - розстріляне відродження (Стус В., Симоненко В., Теліга О., Ольжич О.). виставка присвячена окремим письменникам, до відзначення визначних подій: День Перемоги, День Незалежності, Української мови та писемності, тематичні виставки до Тижня права «Твої права та обов’язки», «Дзвони екологічної біди». Для більш повного розкриття фонду створюються тематичні полиці (міні виставки): «Стежками мудрих казок», «Стежка рідного краю», де розміщуються матеріали  про рідний край, історію, видатних людей, «Поклонись хлібові», «Будь обережним з вогнем», історико - правова спадщина України, «Мати – берегиня роду», «Щира втіха – рідна мова, краю отчого краса», «Історія державотворення в іменах», «День народження держави», «Про світлу й широку дорогу, яка до Гулагу вела( борці про незалежність України). «Україна в полумї війни», «Пам'ять серця, пам'ять сивини, пам'ять тих, хто не прийшов з війни», «З Різдвом Христовим, Україно», «Пасхальна вишиванка, «Писанкові очі Всесвіту», «Різдвяна казка», Ази народного етикету, «Повага до людей є повагою до самого себе», «Хай оживає істина стара: людина починається з добра», «Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не мліють у народі», «Любов оспівана в піснях, краса то найглибша криниця, з неї сторіччя черпають життя» «В долонях Всесвіту – Земля», «Жіноча доля вишита нитками», «Вієьми поради для розради. На всякі випадки життя», «Корисні поради для життя від А до Я». Виставка-свято «Добрий день, книжковий тижню», виставка-адресат «Для вас, батьки». Книжкова виставка: «Калейдоскоп цікавих знань». Розділи: «Сторінки історії», «Цікава географія», «Світ навколо тебе», «Нам допомагає майстер Саморобка». Біля цієї  виставки слід розмістити малюнок Саморобкіна і його звернення до дітей «Хочете навчитись щось майструвати? Як? Нехай вам підкажуть ці книги» (Майструють юнати, книги по техніці, народні умільці тощо).
      Варіантами поширення інновацій у виставковій діяльності бібліотеки можна розглядати  наступні види виставок: (Додаток №1 жанри виставок)
·         Виставка-міст «Хіт-парад улюблених книжок» - юні читачі беруть участь у    голосуванні за найцікавішу книгу, сама улюблена книжка посідає вершину хіт-    параду).
·        Виставка-подіум – поєднання сучасних популярних дитячих книжок з цікавими, але різних причин забутими «давніми» шедеврами дитячої літератури. Така виставка організовується  з метою повернути до кола читання дітей цікаві, але не справедливо забуті книжки.
·         Авторська виставка-книжкова виставка автором якої є працівник або користувач бібліотекаря. Виставки можуть бути різноманітними за ознаками, видами, проблематикою, цільовим призначенням та художнім оформленням, але вони повинні доносити до користувачів оригінальну авторську ідею. (Додаток №1)
·         Виставка-бенефіс читача: наприклад «Кращий читач року». Мета такої виставки привернення уваги до книг через близькі інтереси однолітків. Обов’язкові елементи: формуляр читача, фотографія, аналіз читання(відвідування, улюблені автори, жанри, кількість прочитаних книг з різних галузей знань), звернення до інших читачів.
·         Виставка-вікторина, виставка – кросворд. Мета виставки привернути увагу користувачів до певної теми. Їх особливість полягає у тому, що бібліотекар складає запитання які можна знайти у книгах, представлених на виставці. Ці питання оформляються на аркуші та розміщуються на виставці. Аналогічно оформляється виставка-кросворд. Замість запитань вікторини складається кросворд, який користувачі розгадують за допомогою книжкової виставки.
·         Виставка – галерея це розгорнута тематична експозиція. Яка поєднує у собі книги та предметні аксесуари: вироби декоративно – ужиткового мистецтва, картини, малюнки.
·         Виставка-гербарій припускає наявність власне гербарію і книг, періодичних видань про рослини приклад «Лікарські рослини нашого краю».
·         Виставка-дискусія. Її мета-викликати у читачів бажання подискутувати, висловити свою думку з якогось питання. На виставці повинна бути представлена література, яка висвітлює проблему з різних точок зору. Приклад: «Іван Мазепа: хто він?». Виставка повинна викликати у користувачів бажання поміркувати про історичні події, особистість її діяльність та долю.
·         Виставка до знаменних та пам’ятних дат інформує про якусь подію, свято. Надає поради та рекомендації щодо відзначення  пам’ятної дати. Цікаві виставки можна влаштувати до Дня Святого Валентина, Дня Матері, до Дня людей похилого віку.
·         Виставка-діалог-це заочна розмова користувача та бібліотекаря. Користувачі задають запитання, бібліотекар відповідає за допомогою книг. Організації виставки передує підготовча робота,: збираються запитання, які цікавлять відвідувачів бібліотеки. Розділами виставки стають відібрані джерела, які відповідають на запитання читачів.
·         Виставка-досьє : створення виставки припускає збір фактичних даних про що-небудь . приклад : «Родовід прапора, герба, гімну України».
·         Виставка з актуальних проблем – найбільш популярна у бібліотеках. Її  мета-привернути увагу користувачів до конкретної проблеми чи теми. Завдання бібліотекаря-вибрати цікаву. «гарячу» тему. Важливо пам'ятати: чим конкретніше визначена тема, тим  цікавішою може бути виставка.
·         Виставка-запитання: для оформлення такої виставки потрібно підібрати цікаві запитання за визначеною тематикою. На виставці розміщуються тексти запитань і книги, періодика, де можна знайти відповіді на них. Наприклад: «А у нас сьогодні гість» (про етикет)
Виставка – інтервю приверне інтерес підлітків і дітей, на якій розміщено фотографію читача, його відповіді на 2-3 запитання та книги, які він прочитав за певний період або конкретного тематичного спрямування.

·         Виставка-інсталяція – виставка, яка представляє собою просторову композицію, створену  з різноманітних елементів, побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової та візуальної інформації.
·         Виставка-конкурс тільки стимулює інтерес до читання, але й виховує культуру читання. Як правило, конкурс складається із декількох етапів. Перший-порівняно простий, наступні завдання ускладнюються, набувають творчого характеру. Роботи переможців експонуються при підведенні підсумків.
·         Виставка-конфлікт. Це ще один з  різновидів «психологічних виставок». Необхідність таких виставок відчувають працівники бібліотеки для дорослих. Основна мета виставки-допомога користувачу у вирішенні будь-якої конфліктної ситуації, допомога у пошуку можливих шляхів виходу з неї.
·         Мультимедійна виставка – поєднання різних форм подання інформації, текстової, цифрової, звукової, нерухомих та рухомих зображень.
·         Виставка-настрій: користувачам пропонується самим поставити книги на виставку і дати відгук на них «Я читаю цю книгу, коли мені весело…», «Я читаю цю книгу, коли мені  сумно …». Приверне увагу тема; «Як вірно, сказано… не мною… а про мене», ця виставка організовується за творами класиків. Розділи виставки: «Герої сумують», «Герої щасливі».
·         Виставка нових надходжень. Мета виставки-інформація нові документи – книги, диски, періодичні видання, відеоматеріали, які надійшли до бібліотеки. Частіше ці виставки універсальні за змістом, тому порядок розміщення документів може бути систематичним за (ББК). Наприклад «Новинки з книжкової полиці» .
·         Виставка однієї книги (журналу, газети, публікації) зацікавлює користувача конкретним документом через створення експозиції, яка містить інформацію, наприклад, про автора книги, його життя та творчість; про історію створення книги; про прототипів героїв твору, їх долю; літературний аналіз твору, розповіді про видатних людей… . дуже важливо для такої виставки правильно вибрати відповідний документ: він повинен бути змістовним, цікавим, мати багатоаспектний вимір. Її обов’язково потрібно супроводити яскравим плакатом з рекомендаційною анотацією. В анотацію можна включити питання, що змушують більш уважно читати, міркувати, порівнювати героїв, їх характеристики, вчинки. Що спонукають до цілісного сприйняття твору. Проте можна представити книгу в різних аспектах: перевидання; ілюстрації різних художників, історія створення, прототипи, перші читачі, доля книги й автора, екранізація, театральні постановки, продовження, дописані іншими авторами, критика відгуки.
·          Виставка одного автора. Як правило організовується до ювілеїв письменників, але може бути і постійно діючою, якщо бібліотеці привласнене ім'я письменника. Звичайно на ній повинні бути представлені не тільки книги, але й матеріали про письменника. Читацька адреса може бути  різноманітною,  в залежності від того, які книги, якого автора і з якою метою демонструються: первинне ознайомлення з творчістю чи поглиблення знань про творчість письменника.
·         Виставка одного жанру. Представляючи книги одного жанру-детектив, фентезі пояснить читачам, що це за жанр, оформлені у вигляді замку заголовки розділів допоможуть вибрати книгу, макет замку допоможуть виготовити  юні користувачі, авантюрний чи історичний роман можна не тільки задовільнити читацькі потреби, але й допомогти довідатися про нові книги з тією ж жанровою специфікою.
·         Виставка одного портрета: на виставці обов’язкова наявність портрета чи репродукції і літератури про цю людину. Наприклад: «Але її красу Боровиковський врятував…» (про Марію Лопухіну)
·         Озвучена виставка - передбачає музичне  оформлення, наявність аудіо – чи відео супроводу. Наприклад: «Який птах  як співає?».
·         Виставка-осуд, анти виставка. На такій виставці можуть бути представлені книги зіпсовані, не повернуті користувачами (білий аркуш паперу із муляжем каталожної картки на ньому). Може бути організована виставка, але акцент робиться на репродукціях. Оформляється з метою розвитку естетичного смаку у користувачів
·         Виставка-полеміка. Вона влаштовується з метою допомогти користувачу у формуванні світогляду, повідомлення про його цікавий, актуальний дискусійний матеріал. Обов’язкова наявність  полемічного матеріалу, відгуків на нього, що відбивають різні точки зору. Наприклад: «Звідки беруться злочин і підлітки-злочинці?».
·         Виставка-портрет «Марина і Сергій Дяченки: зоряне подружжя фантастів», на якій слід представити не лише їхні  твори, але й статті про їхню творчість, рецензії на їхні твори, відомості про численні пригоди, відгуки читачів на ту чи іншу книгу. «Велетень духу і таланту» (Василь Стус) Додаток №2.
·         Виставка-презентація (реклама, прем’єра). Це може бути презентація нової книги, журналу, газети чи незвичайне розкриття їхнього змісту з застосуванням технології рекламної діяльності, наприклад через заголовок-наказ: «Дівчатка, нова книга для вас: прочитайте!»
·         Виставка-рекомендація і виставка-порада. Між ними великих розходжень  немає. Подаються поради  фахівців з будь-якої проблеми: приклад рекомендації «Як розвинути пам’ять», «Наші комплекси, як їх подолати?», «Візьми книгу для відпочинку». Фактографічна інформація супроводжується списком літератури, що рекомендується для самоосвіти з даного питання. Список літератури складає бібліотекар, як і саму добірку для виставки.
·         Виставка-рейтинг основана на оцінці книг користувачами. Наприклад: «Рейтинг читацьких пріоритетів», «Найкращий детектив».
·         Виставка-словник-пояснює значення будь-яких термінів та понять, представляє додаткову інформацію про них. Така виставка може бути циклічно. Назвами розділів виставки стають поняття та їх визначення, поряд розміщуються книги, статті періодичних видань, які мають додаткову інформацію про поняття. Наприклад інаугурація, імпічмент.
·         Виставка-тест: на подібній виставці для користувачів підліткогового віку і старшокласників передбачається наявність тестів і літератури, де можна знайти які-небудь поради і рекомендації з отриманих результатів тестування.
·         Виставка-хобі. Бібліотекар завжди із задоволенням допоможе читачеві знайти додаткову інформацію про його захоплення, але з користувачем можна зробити і спільну виставку. Приклад. На виставці «Бісерна казка», «Макраме-це просто»«Наші руки не для нудьги», представити не тільки книги і статті про історію та технологію бісероплетіння, а також предмети праці, за допомогою яких виготовлено ці вироби, але й поробки читачів, їх поради початківцям.
·         Виставка-чайнворд: обов’язкова наявність чайнворда за темою виставки, оформлення його крупним планом і представлення літератури, де можна знайти відповіді. Вона стимулює та розвиває допитливість, підштовхує до більш уважного прочитання представлених на виставці джерел, зловживати ними нею не потрібно, адже одноманітності не люблять ні дорослі, ні діти, ні малята, ні підлітки.
·         Виставка-експозиція – синтез бібліотечної та музейної виставки.
·         Виставка-знайомство. Вона організовується для того, щоб познайомити читачів з будь-якою цікавою людиною (місцевий діяч, відома людина).
·         Віртуальна виставка-синтез традиційного (документного) та електронного подання інформації.
·         Жанрова виставка привертає увагу користувачів до літератури певного жанру, зацікавлює, заохочує до читання. Один з варіантів-представити на виставці не тільки твори зазначеного жанру, але й матеріали про його виникнення і засновників, цікаві та маловідомі факти.
·         Персональна виставка привертає увагу користувачів до особистості, спонукає якнайбільше дізнатися про людину. Традиційно персональна виставка містить розділи в яких йдеться про життя особистості, її діяльність, творчий доробок.
·         Різновидом виставок-новинок є виставка нових часописів. Нові журнали підбираються за галузями знань. Бажано за кожною назвою журналу закріпити відповідне місце на вітрині.
·         Виставки «забутих» книг популяризують здебільшого художню літературу. Такі виставки нагадують користувачам про цікаві художні твори. Які мало відомі широким колам користувачів.  Ці виставки збагачують уяву читача про літературу, їхня ефективність ряді випадків навіть більша, ніж виставок новинок.
·         Сюди можна віднести і книжкову виставку, яка зацікавить читачів. Це «Лавка букініста», для участі в якій необхідно запросити книголюбів, які демонструватимуть свої книги, поділяться своїми захопленнями.
·         Виставка під назвою «Книги, що заслуговують на увагу» теж привернуть увагу відвідувачів бібліотеки. На таку виставку підбираються книги, які деякий час не видавалися. Як правило, ці виставки включають 20-25 книг і відрізняються різноманітністю тем і авторів. Організація подібного роду виставок практикується в американських публічних бібліотеках досить широко.
     У бібліотеках поряд з традиційними книжковими виставками у наш час широкого поширення набувають й електронні книжкові виставки. 
            Електронна книжкова виставка - це подорож сторінками однієї книги або від книги до книги з докладною інформацією про авторів, художників. Зі списками літератури, розробками вікторин і літературних конкурсів. На відміну від традиційної виставки, електронна книжкова виставка має низку переваг:
По-перше, сприйняття через комп’ютер служить  своєрідною «приманкою» для дітей. Яскраві, барвисті, з використанням ігрових моментів, вони  переключають увагу дітей з анімаційних заставок на статистичну сторінку-все це робить електронну заставку живою і динамічною, підвищуючи рівень мотивації дитини до прочитання книги, яку він бачив на екрані;
По-друге, масовість, на огляд може бути представлена велика кількість книг, можна порівнювати її оформлення, тим самим спонукаючи дитину розглянути ці книги «вживу»;
По-третє, варіативність: у будь-який час можна швидко поміняти слайди і їх розташування, прибрати непотрібні або виставити нові, змінити колірну гамму або загальний дизайн, роблячи ставку на потяг юного користувача до новизни відчуттів;
По-четверте, роботу такої виставки можна оснастити озвученим текстом і музикою, проводячи паралель, між змістом книги і музичною ілюстрацією до неї;
По-п’яте, мобільність: така виставка дуже зручна для виїзних заходів;
По-шосте, економічність: немає необхідності працювати зі стелажами, стендами, виставковими шафами.
      Як бачите плюсів дуже багато. Вони, звичайно, не замінять  живе спілкування з книгою. Але при належному виконанні електронна виставка стає надійним інструментом  для підвищення рівня мотивації до вивчення дітьми літературних творів. Електронні виставки в роботі з дітьми є хорошим доповненням до просвітницьких заходів, при вивченні творчості письменника. Демонстрація електронних виставок дає поштовх до широкої діяльності з просування книги та читання серед дітей. Але ні в якому разі не можна говорити про те, що електронна виставка є суперником традиційної книжкової виставки, в першу чергу, вона помічник бібліотекаря і хороша реклама книг, навіть якщо ця книга знайома всім з раннього дитинства. Демонстрація ілюстративного матеріалу дозволяє по-новому поглянути на всіх відомих персонажів, розгледіти в них характер, вкладений в зображення того чи іншого художника. Дуже цікаво зіставити текст і картинку, що його ілюструє – на великому екрані помітні навіть найдрібніші деталі. А можна вивести  на слайди дитячі малюнки за мотивами казок і, тим самим, організувати вернісаж дитячих ілюстрацій. Інтерактивна книжкова виставка – це лише один з прикладів того, як ці інновації можуть слугувати нашій основній меті – залученню дітей до читання. Все у наших руках.
                                                        Додаток №1
               Авторська книжкова виставка для молодшого шкільного віку за творами (Зірки Мензатюк, Олександра Дерманського, Марини Павленко)
 Казкограй       Звернення до користувачів:
   Любий друже! Тебе запрошують у чарівний світ – Казкограя, українські дитячі письменники. Неймовірні пригоди і вірні друзі чекають тебе на сторінках захоплюючих книжок. Читай, насолоджуйся та відповідай на запитання!
                            І. Розділ. Казочок, як у небі зірочок: Зірка Мензатюк
   Чи знаєш ти, що казки живуть скрізь – навіть у звичайних, на перший погляд, речах і подіях? А роздивитися їх допоможе Зірка Мензатюк. Прочитавши її книжки. Ти можеш стати справжнім чарівником.
         ІІ. Розділ. Онисько, Гаврик, Чу та інші…: Олександр Дерманський
   Дружба – велика сила! Так вважає Олександр Дерманський. Завдяки їй можна врятувати друга від країни жаховиськ, Місто – від царства Пітьми, Чугайстра від закляття, а планету Земля – від космічних посмітюхів!
        ІІІ. Розділ. Домовинок запрошує… : Марина Павленко
    А ваша хата чи квартира має власного, сучасного, справжнього Домовичка? А,може, на околиці міста і села живе справжня Володарка казок? А пес Найда вже знайшов свого Миколку? А Софійка мандрує у часі за допомогою старовинної шафи? Якщо ні – то читай казки Марини Павленко!.
         ІV. Розділ. Буцик спішить на допомогу: Леся Воронина
    У хатах колись жили домовики. У підземеллі – гноми. А хто мешкає у стінах сучасних міських будинків? Про це ти довідаєшся, прочитавши казки Лесі Воронини про Олянку та її незвичайного друга Буцика.
         V. Розділ. Дорослий письменник, що геть здитинів: Іван Андрусяк
     Не лише діти мріють стати дорослими – дорослими теж дуже-дуже хочеться іноді повернутися у дитинство. Що й зробив страшенно дорослий і серйозний письменник Іван Андрусяк, розповівши дітям про Стефу та її Чакалку.
           VІ. Розділ. Чарівні країни: Ніна  Воскресенська
  Дорослі вважають, що немає у світі ніяких чарівних країн. Але письменниця Ніна Воскресенська впевнена, що це не так. Вона відкрила Країну Часу, Країну Мрій, і ще багато інших – і пропонує тобі відкрити їх для себе. Адже вони знаходяться поруч…
Додаток №2
                        Виставка-портрет для користувачів юнацького віку
                             «Велетень духу і таланту»
        Розділ 1 «Василь Стус: передумови духовного вибору»
                          Цитата               Земле рідна! Тобі одній
Я волів би служить до скону.
До твоїх прийдешніх днів
Дотягнутися б хоч рукою
                                       (В.Стус)
            Розділ 2                               Феномен творчості поета-патріота
                              Цитата    Крізь сотні сумнівів я йду до тебе,
                                                        Добро і правдо віку…
                                                                                                 (В.Стус)
            Розділ 3                       На вістрі болю, пам'яті й жадання…
                                       Цитата         Так вбилося слово
 в присмерковому дні.
Та не вдалося вбити,
Не вдалося… Ні!
            Розділ 4                       Незгасне пам'ять і любов незгасне
                                         (В. Стус у творах українських митців слова)
                                      Цитата            Мене ніхто не зможе зупинить,
Іду я краєм і гукаю волю.
Не забувайте, друзі, ні на мить:
Дорога правди – це дорога болю.
    І. Редчиць
                                                              Додаток №3
     Виставка-застереження “Розумна обережність – запорука безпеки”.
  Юні друзі!
  Запрошуємо вас переглянути книжково-ілюстративну виставку-застереження “Розумна обережність – запорука безпеки”. Книги, представлені на ній, допоможуть вам швидко знайти вихід із небезпечних ситуацій. Запам’ятайте номери телефонів, які можуть стати вам у нагоді:
101 – пожежна охорона;
102 – міліція;
103 – швидка медична допомога;
104 – аварійна газова служба.
                            І розділ  - “Подорож до країни чистоти і порядку”.
Всі Чуковського читали?
І мене давно впізнали.
Я – великий Умивальник
Знаменитий Мийдодір,
Умивальників начальник
І мочалок командир.
ІІ розділ “Діти – школа, школа – дім”.
   Мене звуть Світлофорик. А це мій друг Автоша. Ми поведемо вас у світ дорожнього руху. А щоб наша мандрівка була цікавою і безпечною, необхідно добре знати і дотримуватись правил, що діють на вулиці.
                    ІІІ розділ  “Хай вогонь в серцях палає, а пожеж хай не буває!”.
     Я – Вогнегасник. Я найперший ворог пожежі. Я розповім вам, як діяти під час виникнення небезпечних ситуацій з вогнем. Застережу вас від лиха.
                  ІV розділ  “Мандрівка стежкою Лісовика”.
   Я – Лісовик. Я проведу вас по стежках лісу, який таїть у собі багато незвіданого, цікавого, корисного, але небезпечного. 
                    V розділ   –  “Поради мудрої Сови”.
    Я – мудра Сова. Дам вам поради, як себе вести у незвичайних ситуаціях. Бувають випадки, коли ви, діти, залишаєтесь наодинці вдома. Тож слухайте мене. Для дошкільників та дітей молодшого шкільного віку зустріч з казкою завжди жадана. Вони люблять слухати, читати казки і вигадувати їх самі. Привертає увагу  малюків
                                     Додаток №4
    Виставка-вікторина “Подорожуємо разом з казковими героями”  у вигляді казкового палацу. На стелажах поряд з книгами зручно вмостилися казкові герої: дід Панас, Колобок, Попелюшка, Буратіно, Незнайко, які запрошують дітей у чарівний світ казки. Різноманітні звернення заохочують дітей прочитати казки і дати відповіді на питання вікторини. Ось таке звернення до читачів:
         Вірні друзі книг!
 Пропонуємо вам відповісти на питання книжкової виставки-вікторини “Подорожуємо разом з казковими героями”. Літературні герої  цих цікавих книжок чекають вас у бібліотеці. Отож, запитання вікторини:
  Як пересувався Стійкий олов’яний солдатик?
На чому мандрували білим світом Муфта, Півчеревичок і  Мохова Борода?
 Яким чином прилетіли до Індії Волька і дідок Хоттабич?
 Який вид транспорту використовував Незнайко?
 На чому прибула на гору Блоксбер маленька Баба Яга?
 На чому вперше відправилась Еллі у казкову країну?
 Як потрапив у ворожий табір барон Мюнхаузен?
 Який вид транспорту використав у своїй мандрівці Нільс?
                              Додаток №5
                   Примірна тематика назв книжкових виставок :
                       Книжкові виставки, присвячені політичним подіям.
В усіх тисячоліттях і віках, нехай святиться слово Україна”
„Могутні масиви народного духу і сил” (до Дня Незалежності України)
„Соборність України: від ідей до спогадів”
„Європи спільний дім”
„Європейський вибір України: Людина. Право. Суспільство”
„День народження держави”
„Про світлу й широку дорогу, яка… до Сибіру вела” (про борців за незалежність України)
„Держави символи великі”
„Україна суверенна: від витоків до сьогодення” (До Дня Незалежності України)
„Україна на шляху до Європи”

                  До Дня Перемоги
„Війні немає забуття”
„Немеркнуче світло Великого Подвигу”
„Уклін живим – загиблим слава”
„Нам 41-й не забути, а 45-й славити ввіках”
„Пам’ять серця, пам’ять сивини. Пам’ять тих, хто не прийшов з війни”
„Зорять з граніту вічні солдати, болями їхніми пам’ять жива”
„У граніті, в бронзі, у серцях”
„Роки війни – століття пам’яті”
„Нарешті знищена війна весняним громом Перемоги”
„Із книжок про війну, про бої ми читаємо”
„Вогонь війни у пам’яті народній”
„Перемога в ім’я життя”

                 З питань духовності
„Віра зцілить ваші душі”
„З Різдвом Христовим, Україно!”
„Великдень – земне причастя небом”
„Христос Воскрес! Усе радіє! Сміється сонечко з небес”
„Писанкові очі Всесвіту”
„Віфлеємська зірка”
„Різдвяна казка”
„Святий Миколай, до нас завітай”
Чого шука в житті душа жива.


                   З питань екології
„Краса землі – краса життя”
„Екологія очима молодих”
„Екологія ХХІ століття”
„Світ навколо нас”
„Екологія краю: тривоги і надії”
„Природа просить захисту”
„Земля – наш дім”
„Увійди в природу другом”
„Планета у нас одна”
„Про дива і таємниці природи-чарівниці”
„В долі природи – наша доля”

                       По краєзнавству
„Люби і знай свій рідний край”
„Село моє – краплиночка на карті”
„Немає кращої землі, ніж та, що зветься рідним краєм”
„У цім краю, де серця рідня пристань”
„І хлібом і цвітом, і прадідом-дідом гріє душу теплом моє ріднє село”
„Краю рідний, зелена колиска”
„Криниця рідного слова”
„Тут все священне, все твоє, бо зветься просто краєм рідним”

                         Людина і закон
„Конституцію вивчаємо, пам’ятаємо, поважаємо”
„Є право – значить є надія”
„Закон і молодь”
„Конституція – оберіг нашої держави”
„Людина у світі законів”
„Ми і закон”
„Конституція України – основний закон для влади і громади”
„Право на кожний день”
„Людина в державі: гармонія права”

                        З питань мови
„Доля мови – доля народу”
„Плекатимеш мову – цвістимуть слова”
„Мови нашої слова, наче музика жива”
„Лунай прекрасна наша мово”
„Розвивайся, звеселяйся моя рідна мово”
„Рідна мова – Всесвіту основа”
„Джерельно світанкова українська рідна мова”
„Ти наше диво калинове, кохана українська мово”
„Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі”
„Апостоли рідної мови”

                     Виставки з мистецтва
„Любов, оспівана в піснях”
„Руками створена краса”
„У світі Мельпомени”
„Рушники сміються і тужать хрещатим барвінком”
„Серед зеленої краси”
„Легка крилатість пензля і різця”
„Шепіт вітру, підслуханий пензлем”
„Духовна спадщина українського народу”
Бісерні перлини
І стане дерево піснею
Сонячні барви килимів
Гумор і сатира в мистецтві ”
             „Багряний лист,
            Пожовклі трави –
             Мелодій осені краса      
                            (В.Сосюра)
Мистецький вінок України
Життя і пісня в долю заплелись
„Із пісні встає моя Україна”
Багатий умільцями  рідний край
Мистецькі голоси рідного краю
        З питань охорони здоров’я
„Здоровий дух дає здорове тіло”
„Гіркі плоди солодкого життя”
„Ні наркотикам та алкоголю”
„Любов романтична, хвороба – ні!”
„Шкідливі звички – шлях у безодню”
„Лікує природа”


                 Образ жінки
Жіноча доля, вишита нитками
Жінки і політика: штурм чоловічих бастіонів
Немає правди вище і вище совісті її
Жінка. Нелегкий шлях у ХХІ століття”
„В жінці – душа народу”
Детектив очима жінки
Образ-Обличчя-Доля-Книга
Таємниці планети фантастики і пригод
Поетів сяючий гурток
Думки у слові стверджують себе
Сім сонат для щастя (поезія)
                  Додаток №6

           Паспорт книжкової виставки
"_________________________________________"
1. Тип виставки, форма _____________________________
2. Читацька адреса _________________________________
3. Термін функціонування ___________________________
4. Місце експонування _______________________________
5. Характеристика книжкової виставки:
5.1. Структура книжкової виставки (цитати, розділи, звертання, 
предметна атрибутика)
________________________________________________
________________________________________________
5.2. Представлені на виставці документи
Всього ________________________________ ,
у т.ч. худож. ___________ , краєзн. ______________ ,
бібліогр. __________ , період. _________________,
образотворчі _____________.
5.3. Зворотний зв'язок з користувачами (анкети, відгуки,
малюнки, вікторини тощо)
________________________________________________
______________________________________________
6. Заходи з популяризації видань (реклама, інформація,
презентація, масові заходи)
________________________________________________
________________________________________________
7. Ефективність книжкової виставки
Всього видано _______________________ ,
у т.ч. худож. __________ , краєзн. _________ ,
бібліогр. ________ , період. __________ ,
образотворчі _________,
під час масових заходів ____________

          
                                                Додаток №7
                                                 Анкетування
    Шановний користувачу! Просимо Вас  взяти  участь у анкетуванні «Книжкова виставка-предмет інтер’єру, чи Ваш надійний  помічник?» Ваші відповіді і побажання допоможуть нам визначити перспективні напрямки ,форми і методи подальшого удосконалення обслуговування відповідно до  Ваших запитів та інтересів.
 Заздалегідь вдячні Вам за висловлену думку і допомогу в роботі.
1.      Як часто Ви звертаєтесь до книжкових виставок?
·         Щоразу як приходжу до бібліотеки
·         Інколи
·         Ніколи
2.      З яких джерел Ви дізнаєтесь про книжкові виставки?
Побачили самі
Звернулись за рекомендацією бібліотекаря
Порадили знайомі
Звернув увагу на веб - сайті бібліотеки
3.      Які виставки в бібліотеці справили на Вас найкраще враження?
Виставка новинок
Тематична виставка(вказати назву виставки)___________________________________________
Віртуальні
4.      Проходячи повз книжкову виставку чи Ви б хотіли?
Підійти і ознайомитись?
Прочитати цікаві цифри  і факти, цитати
Порекомендувати іншим виставлені видання
5.      Література експонована на виставках , допомагає
·         Задоволенню запитів
·         Знайомство з новою літературою
·         Розширенню загального кругозору
6.      Ваша думка про нову форму виставки – віртуальну  виставку на сайті бібліотеки?
·         Оригінальна форма реклами книги
·         Знайомство з книгою в режимі он-лайн
·         Наявність додаткової інформації, цитат
·         Ефективний пошук 
·         Недоступна форма через відсутність Інтернету
7.      Дайте оцінку всім книжковим виставкам у бібліотеці (від 1 до 12)
·         Нова література на виставках
·         Привертає мою увагу
·         Цікава тема виставки
·         Затишніше в залі , (коли там є книжкова виставка) як предмет інтер’єру  приміщення
·         Наявність цікавих фактів, цитат, графіків
·         Наявність фотокарток відомих особистостей, людей
·         Оригінальне художнє оформлення
·         Кількість експонованої літератури достатня
·         Незвичне представлення книг
·         Зручне розміщення книг на полицях
8.      Ваші пропозиції щодо удосконалення книжкових виставок
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9.      Вік
·         До 15 р.               15-22р.              22-35р.             35-55р.                     55р. і більше (потрібне підкреслити)
10.   Стать
·         Жінка
·         Чоловік
                 (потрібне підкреслити)
11.  Соціальний статус
·         Учень
·         Студент
·         Службовець
·         Пенсіонер
·         Безробітний
(потрібне підкреслити)
                               Дякуємо!
                                    Використана література: 
Бондаренко, Я. Мрії збуваються// Світ дитячих бібліотек. – 2010 . - № 1. – С. 6 – 9 .
Виставкова діяльність бібліотек : [Електронний ре-сурс] : [методика підготовки та організації книжко-вих виставок]. – Режим доступу :www.calameo.con/.../003195114874200ef8af (дата зве-рнення : 03.10.2014). - Назва з екрана
Додайте до своєї картотеки:[ книжкові виставки] / За матеріалами посібника: Соціокультурна діяльність публічної бібліотеки// Шкільна бібліотека. – 2008. - №12. – С.41 – 42.
Єфіменко, В.В. Короткий словник-довідник [Текст]/В.В.Єфіменко // Шкільна бібліотека. – 2008. – №3. – С.83. –       (Вузівська бібліотека на допомогу шкільній).
Колесник, Є. Мониторинг деятельности школьной библиотеки [Текст]/ Є.Колесник // Шкільна бібліотека. – 2008. - №5. – С.57.- (Методика, пошук, досвід).
Кудря, Л. Віртуальна книжкова виставка-нова форма популяризації документів [ Текст ]/ / Л.Кудря// Бібліотечна планета. – 2009. - № 1 . - . С.37 – 39.
Льода Л.М., Дзендзелюк Л.С. Книжкова виставкова діяльність:,організація, тематика, проблеми. [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: vuam.org.ua/uk/704:– (дата звернення 0310.2014). – Назва з екрана.
Макарейчук, Т. Робоча тека методиста: Вип.2. Ви-ставкова робота в публічних бібліотеках.[Електрон-ний ресурс]. – Чернівецька ОУНБ ім.. М.Івасюка. –Режим доступу:www.library.cv.ua/nadobif/metpor/rtm_2dok (дата звер-нення 03.10.2014). – Назва з екрана
Мацовіч, М. У головній ролі книга [ Текст ]/ М.Мацовіч // Світ дитячих бібліотек. – 2009. – №1. – С.20 – 23.
Сміхова, Л. Книжкова виставка-одна з форм популяризації книги/Л. Сміхова//Шкільна бібліотека. – 2009. - № 3 . – С.43 – 46.
Сучасна українська дитяча література: тематичні та жанрові особливості: метод. Поради/Держ.закл. «Нац. б-ка України для дітей»; авт..-уклад. Ю,В.Осадча. – К., 2011. – С.14 – 18.

Планування 2016 р.
  •   2016 рік оголошено Роком англійської мови в Україні  (Указ Президента України №641/2015 від 16.11.2015р.),
  • Затверджена  "Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки"(Указ Президента України №580/2015 від 13.10.2015р.),
  • Розпорядження Кабміну України "Про затвердження Плану заходів з проведення Національної кампанії "Стоп насильству" на період до 2020 року)(грудень 2015р.)
  • На державному рівні відзначатиметься:
  • 150 річчя від дня народження першого президента України, визначного державного   і громадського діяча Михайла Грушевського (Указ Президента України №63 від 09.02.2015р.)Вересень 2016 р. - проведення "Днів Миколи Грушевського в Україні",
  • 160-річчя від дня народження та 100-та річниця з дня смерті українського письменника, поета, філософа, громадського і політичного діяча Івана Франка (1856-1916),
  • 1000-ліття духовно-культурних зв'язків Київської Русі та Святої Гори Афон.(Проект Постанови ВР№1397 від 11.12.2014. Мета:забеспечення належних організаційно-правових умов для відзначення ювілею та сприяння відродженню забутої вітчизняної духовно-культурної спадщини)
                  Під патронатом Міністерства культури України буде  проводитися:
  • Всеукраїнський тиждень дитячого читання (березень, відкриття на базі Хмельницької обласної бібліотеки для дітей ім.Т.Г.Шевченка);
  • Всеукраїнський конкурс "Книгоманія-2016" (січень-квітень);
  • Спільно з Фондом Миколи Томенка "Рідна країна" до 25 -річчя незалежності України конкурс дитячих творів "Мрії про Україну".
                                  

2 коментарі:

  1. Чудові матеріали: як теоретичні, так і практичні. Щиро дякую колегам.

    ВідповістиВидалити
  2. Для малечі та дорослих буде дуже корисно подивитися це керівництво, як виготовити макет будинку, замку і навіть житлового комплексу та ландшафту.

    ВідповістиВидалити